З 11 грудня 2021 року по 30 січня 2022 року платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво презентувала в Одеському національному художньому музеї виставку Андрія Достлєва та Лії Достлєвої «Мені досі соромно викидати їжу — бабуся розповідала мені про Голодомор».
«Щоразу, коли я з будь-якої причини викидаю їжу, відчуваю за це сором, — розповідають про графічний проєкт художники. — Ніяких логічних підстав у цього відчуття немає — я цілком можу собі дозволити не з'їдати те, чого не хочу їсти, і цим не можна комусь допомогти або когось врятувати.
Це просто залишки їжі на тарілці — та мені все одно соромно. Це відчуття укорінене не в логіці, а, скоріше, в моїй постпам'яті (за терміном Маріанни Гірш). Коли я був малий, бабуся розповідала мені різні історії зі свого життя, і серед іншого траплялися теж спогади про Голодомор. І цей сором за викинуту їжу походить якраз звідти, з історій про те, як моя родина пережила цей голод.
Щоб якось це проілюструвати і розібратися в цьому відчутті, протягом двох місяців ми документували сліди всієї їжі, яку викидали. Потім з цієї документації зробили колажі з фрагментами знайдених світлин, на яких присутні елементи пейзажу.
Чому пейзаж? Бо, на відміну від слідів, що їх залишив голод в нашій (як і багатьох інших українців — нащадків тих, хто пережив Голодомор) постпам'яті, слідів у фізичному просторі не залишилось — на відміну від переважної більшості інших колективних травм, які далі існують у ландшафті як місця пам'яті».
«Щоразу, коли я з будь-якої причини викидаю їжу, відчуваю за це сором, — розповідають про графічний проєкт художники. — Ніяких логічних підстав у цього відчуття немає — я цілком можу собі дозволити не з'їдати те, чого не хочу їсти, і цим не можна комусь допомогти або когось врятувати.
Це просто залишки їжі на тарілці — та мені все одно соромно. Це відчуття укорінене не в логіці, а, скоріше, в моїй постпам'яті (за терміном Маріанни Гірш). Коли я був малий, бабуся розповідала мені різні історії зі свого життя, і серед іншого траплялися теж спогади про Голодомор. І цей сором за викинуту їжу походить якраз звідти, з історій про те, як моя родина пережила цей голод.
Щоб якось це проілюструвати і розібратися в цьому відчутті, протягом двох місяців ми документували сліди всієї їжі, яку викидали. Потім з цієї документації зробили колажі з фрагментами знайдених світлин, на яких присутні елементи пейзажу.
Чому пейзаж? Бо, на відміну від слідів, що їх залишив голод в нашій (як і багатьох інших українців — нащадків тих, хто пережив Голодомор) постпам'яті, слідів у фізичному просторі не залишилось — на відміну від переважної більшості інших колективних травм, які далі існують у ландшафті як місця пам'яті».
Андрій Достлєв і Лія Достлєва, з серії «Мені досі соромно викидати їжу — бабуся розповідала мені про Голодомор», 2018
чорнило та олівець на тонованому папері, фрагменти знайдених фотографій
чорнило та олівець на тонованому папері, фрагменти знайдених фотографій
Artist Talk
18 грудня 2021 року в рамках виставки в Одеському національному художньому музеї відбулася зустріч з художниками Андрієм Достлєвим і Лією Достлєвою. Під час події митці розповіли про представлений проєкт, а також про свою творчу практику.
Про художників
Андрій Достлєв, Лія Достлєва — митці, дослідники. Працюють з темами травми, постпам'яті, суб'єктності та репрезентації вразливих груп. Учасники виставок в Україні, Польщі, Литві, Чехії, Австрії, Італії, Іспанії, Нідерландах та інших країнах. Стипендіати програм Gaude Polonia від Міністерства культури та національної спадщини Польщі та Ukraine in European Dialogue від австрійського Institute for Human Sciences (IWM). Публікувалися у таких виданнях, як Eurozine, Baltic Worlds, Culture.pl, Korydor та інших.
Організатори виставки
18 грудня 2021 року в рамках виставки в Одеському національному художньому музеї відбулася зустріч з художниками Андрієм Достлєвим і Лією Достлєвою. Під час події митці розповіли про представлений проєкт, а також про свою творчу практику.
Про художників
Андрій Достлєв, Лія Достлєва — митці, дослідники. Працюють з темами травми, постпам'яті, суб'єктності та репрезентації вразливих груп. Учасники виставок в Україні, Польщі, Литві, Чехії, Австрії, Італії, Іспанії, Нідерландах та інших країнах. Стипендіати програм Gaude Polonia від Міністерства культури та національної спадщини Польщі та Ukraine in European Dialogue від австрійського Institute for Human Sciences (IWM). Публікувалися у таких виданнях, як Eurozine, Baltic Worlds, Culture.pl, Korydor та інших.
Організатори виставки
- платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво
- forumZFD (Форум громадянської служби миру) в Україні
- Одеський національний художній музей
Фото експозиції та зустрічі з художниками Лією Достлєвою та Андрієм Достлєвим
Фотограф — Іван Страхов
Фотограф — Іван Страхов
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ НОВИН ПРОЄКТУ!
Минуле / Майбутнє / Мистецтво реалізовано у партнерстві з forum ZFD (Форум громадянської служби миру) в Україні – міжнародною організацією, яка співпрацює з громадянським суспільством країн, що знаходяться в ситуації конфлікту. forumZFD працює спільно з фахівцями у сфері миротворчої діяльності у Німеччині та у десятках інших країн Європи, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.