ДЕРЕВА ПАМ’ЯТІ:
З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ

Бабин Яр, 2020, фото Євгена Нікіфорова для Zaborona.com

Виставка напряму Art&Science «Дерева пам’яті: з коріння до гілля» та публічна програма реалізовані в 2021 році в Польщі у партнерстві з Українським інститутом і Центром сучасного мистецтва Laznia. Проєкт присвячений пам’ятанню трагедії Бабиного Яру та спрямований на пошук актуальних практик роботи з травматичним минулим засобами мистецтва.

ДЕРЕВА ПАМ’ЯТІ: З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ. ВИСТАВКА

 

13 СЕРПНЯ — 30 ВЕРЕСНЯ 2021

Центр сучасного мистецтва Laznia, Гданськ, Польща

Кураторки: Оксана Довгополова, Катерина Семенюк

Художниця: Ольга Кісельова

Менеджерка проєкту: Катерина Корнисюк

Виставка відбулася в межах програми Visualise Українського інституту

Наприкінці вересня 1941 року в Бабиному Яру було розстріляно понад 33 тисячі київських євреїв. Яр став місцем багатошарової трагедії та забрав життя євреїв, ромів, військовополонених, психічно хворих і ворогів нацистського режиму. У післявоєнні роки Бабин Яр був свідком організованого державного забуття та відчайдушних зусиль зберегти пам’ять з боку тих, для кого важлива гідність загиблих.

Десятиліттями після Другої світової війни дерева мовчки піднімалися на схилах. Вкриваючи місце трагедії, вони ніби загоювали рани, які нанесли світу люди. Дерева — це метафоричні капсули пам’яті, що торкаються вчорашнього дня своїм корінням, а завтрашнього — гіллям. З коріння до гілля повідомлення з минулого спрямовуються у сьогодення. Минуле завжди поруч, воно говорить з нами мовою, яку треба розпізнати.

Люди не в змозі почути «голоси дерев», однак сучасні технології дозволяють це зробити. Художниця Ольга Кісельова разом із інженером Крістофом Петіо з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) та командою Університету Сорбонна відсканували електромагнітні імпульси дерев Бабиного Яру та створили їхню графічну репрезентацію. У 4-канальній відеоінсталяції глядач побачить візуалізацію «голосів» і портрети чорного тополя та клена.

ДИСКУСІЇ В РАМКАХ ПРОЄКТУ

ДЕРЕВА ПАМ’ЯТІ: З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ. РОЗМОВА

 

26 СЕРПНЯ 2021

Онлайн-розмова на Facebook-сторінці Центру сучасного мистецтва Laznia

Учасники: Ольга Кісельова, Ришард Клющинський

Мова: англійська

Ольга Кісельова працює в галузі науки та медіамистецтва, бере участь у довготривалому проєкті EDEN, який спрямовано на пошук методів комунікації з рослинами та між рослинами. У проєкті «Дерева пам’яті: з коріння до гілля» художниця доповнила свій досвід «прослуховування» голосів дерев комеморативними сенсами: на виставці представлена візуалізація «голосів» дерев із Бабиного Яру. Під час розмови учасники обговорять можливості мистецького напряму Art&Science.

Ольга Кісельова, одна з ключових фігур міжнародного мистецького напряму Art&Science та професорка Університету Сорбонна. В 1995 році вона стала членкинею Вищого інституту візуальних мистецтв при Центрі Помпіду, де заснувала програму теоретико-мистецьких досліджень; Ришард Клющинський, дослідник медіамистецтва, куратор, професор культурології та медіадосліджень Лодзького університету, де також очолює Школу медіа та аудіовізуальної культури і кафедру електронних засобів масової інформації, професор Академії образотворчих мистецтв у Лодзі.

ДЕРЕВА ПАМ’ЯТІ: З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

27 СЕРПНЯ 2021

Онлайн-розмова на Facebook-сторінках Українського інституту та Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Учасники: Тетяна Філевська, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк

Модераторка: Анастасія Євсєєва

Мова: українська

Під час події учасники провели онлайн-тур експозицією, представили та обговорили концепцію виставки й особливості використання інструментів Art&Science в комеморативних проєктах. Після презентації відбулася онлайн-сесія запитань та відповідей.

Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту; Анастасія Євсєєва, керівниця напряму «Візуальне мистецтво» Українського інституту; Оксана Довгополова та Катерина Семенюк, кураторки платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

ЧИ ПРОРОСТАЄ ПАМ’ЯТЬ ГІЛЛЯМ? РОЗМОВА

 

8 ВЕРЕСНЯ 2021

Онлайн-подія відбулася на Facebook-сторінці Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Учасники: Катя ПетровськаОксана ДовгополоваКатерина Семенюк

Мова: українська

Трансляція відбулася зі студії Public Media Academy

Що змушує людину пам’ятати трагічні події? Інколи важко чітко проговорити самим собі, чому ми вважаємо важливим зберігати пам’ять про жахливу подію минулого. Це питання червоною ниткою проходить через книгу Каті Петровської «Мабуть Естер» (нім. Vielleicht Esther) — роман-роздум про природу пам’яті та людські стосунки зі складним минулим. Кураторки Минуле / Майбутнє / Мистецтво не перший рік прислухаються до голосу письменниці, працюючи у власному полі, а тепер вони зустрілися з Катею Петровською, щоб поговорити наживо та зіставити візії пропрацювання минулого.

Катя Петровська, письменниця; Оксана Довгополова та Катерина Семенюк, кураторки платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

МАПУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА. ДИСКУСІЯ

 

10 ВЕРЕСНЯ 2021

Онлайн-подія відбулася на платформі фестивалю мистецтва і технологій Ars Electronica

Учасники: Кшиштоф Водичко, Ришард Клющинський, Оксана Довгополова

Модераторка: Катерина Філюк

Мова: англійська

Після Другої світової війни людство зіткнулося з необхідністю осягнути невимовне, зрозуміти, як жити зі знанням про жах і при цьому залишатися людьми. В останні десятиліття мистецтво зробило прорив у підходах до роботи з травматичним досвідом і продемонструвало такий потенціал пропрацювання минулого, якого не має традиційна академічна чи політична оптика.

Міркування про те, як працювати з трагічним минулим, якщо ми не були його свідками, підводить до питання: чи потрібно художнику відтворювати кошмарну реальність, щоб зрозуміти її? Чи варто шукати інші, непрямі підходи, які дозволять зберегти гідність жертв і всіх, хто залучений у мистецьке дослідження? Перед нами постає проблема меж репрезентації.

Українські кураторки пропонують розмову в різних дисциплінарних та географічних просторах між представниками Польщі та України, де жахи ХХ століття залишили помітні сліди. Спільна перспектива уможливлює пошук сучасних способів пропрацювання минулого через призму мистецтва.

Кшиштоф Водичко, художник, професор мистецтва, дизайну та суспільного надбання у Вищій школі дизайну Гарвардського університету; Ришард Клющинський, дослідник медіамистецтва, куратор, професор культурології та медіадосліджень Лодзького університету, де також очолює Школу медіа й аудіовізуальної культури і кафедру електронних засобів масової інформації, професор Академії образотворчих мистецтв у Лодзі; Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, членкиня Memory Studies Association, кураторка проєкту Минуле / Майбутнє / Мистецтво; Катерина Філюк, кураторка і арткритикиня, нині — головна кураторка фонду ІЗОЛЯЦІЯ.

ТЕКСТИ ДО ПРОЄКТУ

ПРОГУЛЯНКА МІСЦЕМ, ЩО ЗВЕТЬСЯ БАБИН ЯР: РОЗМОВА ПРО ПАМ’ЯТЬ З ПИСЬМЕННИЦЕЮ КАТЕЮ ПЕТРОВСЬКОЮ 

Детальніше

ПЛЯМА НА ПЕЙЗАЖІ: ПРО ХУДОЖНІ ПРОЄКТИ НА ТЕМУ КАТАСТРОФИ

Детальніше

КІЛЬКА СПОСОБІВ ГОВОРИТИ: ЯК ЛІТЕРАТУРА РОЗПОВІДАЄ ПРО ГОЛОКОСТ

Детальніше

ВІДЕО

ПАРТНЕРИ