Бабин Яр, 2020, фото Євгена Нікіфорова для Zaborona.com
ЧИ ПРОРОСТАЄ
ПАМ`ЯТЬ
ГІЛЛЯМ?
13.08 — 30.09.2021
У 2021 році Минуле / Майбутнє / Мистецтво розпочинає міжнародну програму «Чи проростає пам'ять гіллям?», присвячену пам'ятанню трагедії Голокосту. Проєкт відбувається в Україні й Польщі та включає виставку напряму Art&Science «Дерева пам'яті: з коріння до гілля» і публічні дискусії. Проєкт реалізовано у партнерстві з forumZFD, Українським інститутом і Центром сучасного мистецтва Laznia.

Бабин Яр сьогодні — це майже ліс. Тут можна заблукати, тут може перехопити дух від подиву — як тут красиво. Але при згадці цієї назви здригаються люди в цілому світі. Восени 1941 року тут вибухнула драма Голокосту, а потім у ярі вбивали різних людей, життя яких було несумісне з настановами нацистської влади. У післявоєнні роки інший тоталітарний режим, радянський, запустив тут режим організованого забуття.

Тим часом дерева зростали в Бабиному Яру, десятиліттями вкриваючи місце трагедії, закриваючи собою простір колишнього жаху. Дерева були тут постійно, несли свою варту, занурювали корені в минуле, простягали гілля до майбутнього. Можливо, дерева — чи не єдині, хто має право говорити про те, що відбулося в Бабиному Яру? Ми спробували почути їхні голоси.
ДЕРЕВА ПАМ'ЯТІ: З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ. ВИСТАВКА
13 СЕРПНЯ — 30 ВЕРЕСНЯ
ДЕРЕВА ПАМ'ЯТІ:
З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ
ВИСТАВКА
13 СЕРПНЯ — 30 ВЕРЕСНЯ
Центр сучасного мистецтва Laznia, Гданськ, Польща

Кураторки: Оксана Довгополова, Катерина Семенюк

Художниця: Ольга Кісельова

Менеджерка проєкту: Катерина Корнисюк


Виставка відбувається в межах програми Visualise Українського інституту
Виставка присвячена трагедії Бабиного Яру та спрямована на пошук актуальних практик роботи з травматичним минулим засобами мистецтва.

Наприкінці вересня 1941 року в Бабиному Яру було розстріляно понад 33 тисячі київських євреїв. Яр став місцем багатошарової трагедії та забрав життя євреїв, ромів, військовополонених, психічно хворих і ворогів нацистського режиму. У післявоєнні роки Бабин Яр був свідком організованого державного забуття та відчайдушних зусиль зберегти пам'ять з боку тих, для кого важлива гідність загиблих.

Десятиліттями після Другої світової війни дерева мовчки піднімалися на схилах. Вкриваючи місце трагедії, вони ніби загоювали рани, які нанесли світу люди. Дерева — це метафоричні капсули пам'яті, що торкаються вчорашнього дня своїм корінням, а завтрашнього — гіллям. З коріння до гілля повідомлення з минулого спрямовуються у сьогодення. Минуле завжди поруч, воно говорить з нами мовою, яку треба розпізнати.

Люди не в змозі почути «голоси дерев», однак сучасні технології дозволяють це зробити. Художниця Ольга Кісельова разом із інженером Крістофом Петіо з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) та командою Університету Сорбонна відсканували електромагнітні імпульси дерев Бабиного Яру та створили їхню графічну репрезентацію. У 4-канальній відеоінсталяції глядач побачить візуалізацію «голосів» і портрети чорного тополя та клена.
Фото — Богна Коцюмбас
ДЕРЕВА ПАМ'ЯТІ: З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ. РОЗМОВА
26 СЕРПНЯ О 18:00 (CET)
26 СЕРПНЯ О 18:00
ДЕРЕВА ПАМ'ЯТІ:
З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ
РОЗМОВА
26 СЕРПНЯ О 18:00 (CET)
Онлайн-розмова на Facebook-сторінці Центру сучасного мистецтва Laznia

Учасники: Ольга Кісельова, Ришард Клющинський

Мова: англійська
Ольга Кісельова працює в галузі науки та медіамистецтва, бере участь у довготривалому проєкті EDEN, який спрямовано на пошук методів комунікації з рослинами та між рослинами. У проєкті «Дерева пам'яті: з коріння до гілля» художниця доповнила свій досвід «прослуховування» голосів дерев комеморативними сенсами: на виставці представлена візуалізація «голосів» дерев із Бабиного Яру. Під час розмови учасники обговорять можливості мистецького напряму Art&Science.

Ольга Кісельова, одна з ключових фігур міжнародного мистецького напряму Art&Science та професорка Університету Сорбонна. В 1995 році вона стала членкинею Вищого інституту візуальних мистецтв при Центрі Помпіду, де заснувала програму теоретико-мистецьких досліджень; Ришард Клющинський, дослідник медіамистецтва, куратор, професор культурології та медіадосліджень Лодзького університету, де також очолює Школу медіа та аудіовізуальної культури і кафедру електронних засобів масової інформації, професор Академії образотворчих мистецтв у Лодзі.
ДЕРЕВА ПАМ'ЯТІ: З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ. ПРЕЗЕНТАЦІЯ
27 СЕРПНЯ О 15:00 (EEST)
10 ВЕРЕСНЯ О 18:00
ДЕРЕВА ПАМ'ЯТІ:
З КОРІННЯ ДО ГІЛЛЯ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ
27 СЕРПНЯ О 15:00 (EEST)
Онлайн-розмова на Facebook-сторінках Українського інституту та Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Учасники: Тетяна Філевська, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк

Модераторка: Анастасія Євсєєва

Мова: українська
Під час події учасники проведуть онлайн-тур експозицією, представлять та обговорять концепцію виставки й особливості використання інструментів Art&Science в комеморативних проєктах. Після презентації відбудеться онлайн-сесія запитань та відповідей.

Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту; Анастасія Євсєєва, керівниця напряму «Візуальне мистецтво» Українського інституту; Оксана Довгополова та Катерина Семенюк, кураторки платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.
ЧИ ПРОРОСТАЄ ПАМ'ЯТЬ ГІЛЛЯМ? РОЗМОВА
8 ВЕРЕСНЯ О 15:00 (EEST)
ЧИ ПРОРОСТАЄ
ПАМ'ЯТЬ ГІЛЛЯМ?

РОЗМОВА
8 ВЕРЕСНЯ О 15:00 (EEST)
Онлайн-подія на Facebook-сторінці Минуле / Майбутнє / Мистецтво

Учасники: Катя Петровська, Оксана Довгополова, Катерина Семенюк

Мова: українська

Трансляція відбудеться зі студії Public Media Academy
Що змушує людину пам'ятати трагічні події? Інколи важко чітко проговорити самим собі, чому ми вважаємо важливим зберігати пам'ять про жахливу подію минулого. Це питання червоною ниткою проходить через книгу Каті Петровської «Мабуть Естер» (нім. Vielleicht Esther) — роман-роздум про природу пам'яті та людські стосунки зі складним минулим. Кураторки Минуле / Майбутнє / Мистецтво не перший рік прислухаються до голосу письменниці, працюючи у власному полі, а тепер вони зустрінуться з Катею Петровською, щоб поговорити наживо та зіставити візії пропрацювання минулого.

Катя Петровська, письменниця; Оксана Довгополова та Катерина Семенюк, кураторки платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.
Запис онлайн-події «Чи проростає пам'ять гіллям?» з Катею Петровською
МАПУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА. ДИСКУСІЯ
10 ВЕРЕСНЯ О 18:00 (CET)
10 ВЕРЕСНЯ О 18:00
МАПУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА
ДИСКУСІЯ
10 ВЕРЕСНЯ О 18:00 (CET)
Онлайн-подія на платформі фестивалю мистецтва і технологій Ars Electronica

Учасники: Кшиштоф Водичко, Ришард Клющинський, Оксана Довгополова

Модераторка: Катерина Філюк

Мова: англійська
Після Другої світової війни людство зіткнулося з необхідністю осягнути невимовне, зрозуміти, як жити зі знанням про жах і при цьому залишатися людьми. В останні десятиліття мистецтво зробило прорив у підходах до роботи з травматичним досвідом і продемонструвало такий потенціал пропрацювання минулого, якого не має традиційна академічна чи політична оптика.

Міркування про те, як працювати з трагічним минулим, якщо ми не були його свідками, підводить до питання: чи потрібно художнику відтворювати кошмарну реальність, щоб зрозуміти її? Чи варто шукати інші, непрямі підходи, які дозволять зберегти гідність жертв і всіх, хто залучений у мистецьке дослідження? Перед нами постає проблема меж репрезентації.

Українські кураторки пропонують розмову в різних дисциплінарних та географічних просторах між представниками Польщі та України, де жахи ХХ століття залишили помітні сліди. Спільна перспектива уможливлює пошук сучасних способів пропрацювання минулого через призму мистецтва.

Кшиштоф Водичко, художник, професор мистецтва, дизайну та суспільного надбання у Вищій школі дизайну Гарвардського університету; Ришард Клющинський, дослідник медіамистецтва, куратор, професор культурології та медіадосліджень Лодзького університету, де також очолює Школу медіа й аудіовізуальної культури і кафедру електронних засобів масової інформації, професор Академії образотворчих мистецтв у Лодзі; Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, членкиня Memory Studies Association, кураторка проєкту Минуле / Майбутнє / Мистецтво; Катерина Філюк, кураторка і арткритикиня, нині — головна кураторка фонду ІЗОЛЯЦІЯ.
Запис дискусії «Мапування пам'яті засобами мистецтва» на фестивалі Ars Electronica
Державна інституція в сфері управління Міністерства закордонних справ України. Її місія — зміцнення міжнародної і внутрішньої суб'єктності України засобами культурної дипломатії. Український інститут налагоджує міжнародні культурні зв'язки між людьми та інституціями і створює можливості для взаємодії українців зі світом. Довгострокова програма Українського інституту Visualise з підтримки виставкових проєктів за кордоном надає можливості спільної розробки, дофінансування та інформаційної підтримки міжнародних виставок, що просувають мистецтво України у світі та налагоджують інституційну співпрацю.
Ольга Кісельова
Одна з ключових фігур міжнародного мистецького напряму Art&Science та професорка Університету Сорбонна. У 1995 році вона стала членкинею Вищого інституту візуальних мистецтв при Центрі Помпіду, де заснувала програму теоретико-мистецьких досліджень. Роботи Ольги Кісельової знаходяться у ключових світових колекціях: в Паризькому міському музеї сучасного мистецтва, Центрі Помпіду, Музеї сучасного мистецтва Kiasma в Гельсінкі, МoМА в Нью-Йорку, Музеї Гуггенгайма в Більбао тощо.
Одна з головних культурних установ Польщі, що представляє сучасне мистецтво. Її місія — презентація новітніх художніх явищ у процесі трансформації, реагування на культурні зміни сучасного світу та водночас просвіта в цьому напрямі за допомогою нових технологій. Найбільшу увагу у своїй програмі центр приділяє поєднанню мистецтва і науки, експериментальній музиці та кіно, відеоарту, арт-заходам на стику дисциплін, художнім ініціативам, здатним змінювати урбаністичний простір. До складу центру входять дві галереї у Гданську.
ПАРТНЕРИ